шапкар

шапкар
[шапка/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/-ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "шапкар" в других словарях:

  • шапкар — я/, ч., спец. Той, хто шиє шапки та інші головні убори …   Український тлумачний словник

  • шапкар — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • шапкар — каря, ч. Пр. Майстер кравець, який шиє головні убори …   Словник лемківскої говірки

  • шапар — I а, ч., муз. Те саме, що шабр. II я/, ч., заст., діал. 1) Те саме, що шафар. 2) Шапкар …   Український тлумачний словник

  • шапкарка — и. Жін. до шапкар …   Український тлумачний словник

  • шапар — іменник чоловічого роду, істота шафар; шапкар діал …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»