- шапкар
- [шапка/р]
-ар'а/, ор. -аре/м, м. (на) -аре/в'і/-ар'у/, кл. -а/р'у, мн. -ар'і/, -ар'і/ў, д. -ар'а/м
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
шапкар — я/, ч., спец. Той, хто шиє шапки та інші головні убори … Український тлумачний словник
шапкар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
шапкар — каря, ч. Пр. Майстер кравець, який шиє головні убори … Словник лемківскої говірки
шапар — I а, ч., муз. Те саме, що шабр. II я/, ч., заст., діал. 1) Те саме, що шафар. 2) Шапкар … Український тлумачний словник
шапкарка — и. Жін. до шапкар … Український тлумачний словник
шапар — іменник чоловічого роду, істота шафар; шапкар діал … Орфографічний словник української мови